На найменшій планеті Сонячної Системи знайшли умови для життя — що кажуть вчені

Вчені знайшли ще одне місце у нашій Сонячній Системі, де потенційно існують умови для життя. Цього разу на планеті, яка має статус найменшої й розташована найближче за всіх до Сонця, — Меркурії.  

Сенсаційне дослідження проводила міжнародна команда вчених на чолі аризонського Інституту планетології (США). Свої висновки вони оприлюднили у науковому журналі Planetary Science Journal, пише видання Astrobiology.

Що шукали астрономи?

Оскільки Меркурій знаходиться найближче до Сонця з усіх планет нашої системи, астрономи припускали, що планета через високі температури давно втратила всі свої леткі речовини.

Та пізніше зонд NASA Messenger виявив, що невеликий шар поверхні Меркурія все ж має певну кількість сірки, хлору, натрію та калію. Тож, фахівці вирішили дізнатися скільки цих речовин лишилося на планеті.

Що знайшли дослідники?

Увагу науковців привернули невеликі заглиблення на поверхні планети. Вони нагадували так звані сублімаційні ями, які на Землі чи Плутоні виникають від перетворення криги одразу на газ під впливом сонячного світла.

Так, зазначається, що в результаті команда вчених знайшла на полюсах першої планети від Сонця соляні льодовики, які, як виявилося, походять із найглибших шарів Меркурія, дуже далеко від розпеченої поверхні.

Тобто всередині Меркурія точно є ділянки, які мають такі ж умови, як деякі екстремальні регіони Землі. А отже, можуть бути придатними для життя. 

За словами авторів, вчені багато років намагаються розгадати походження хаотичних ландшафтів та льодовиків Меркурія. Попередні гравітаційні дослідження виявили, що сучасний хаотичний рельєф утворений фрагментами верхньої кори — шаром зі зруйнованих кратерів, деяким із яких близько 4 мільярдів років. А під ним знаходиться ще давніша "палеоповерхня", теж порита кратерами.

У новій роботі науковці об'єднали дані та змоделювали такі області, як Бореаліс на північному полюсі Меркурія.

Результати дослідження показали існування шарів, багатих на леткі речовини, які йдуть на кілька кілометрів у глибину.

Автори припускають, що ця грандіозна підповерхнева структура могла виникнути в результаті колапсу первозданної атмосфери, що дуже недовго існувала. Він міг статися впродовж довгих нічних періодів, коли поверхня була не так сильно розжарена.

За такого сценарію в результаті вулканічної дегазації вивільнялася б вода: вона мала утворити тимчасові басейни або неглибокі моря рідкої та надкритичної води (стан щільної та дуже солоної пари). Потім вода швидко випарувалася чи пішла у гідратовані мінерали кори планети. А після неї залишилися потужні шари відкладень солі та глинистих мінералів.

Як шари солі опинилися на поверхні?

За висновками астробіологів їм допомогли астероїди. В результаті потужних ударів оголилися ці глибоко поховані шари відкладень, багатих на леткі речовини. Моделювання підтвердило, що їхні сольові потоки, мабуть, і сформували льодовики. І леткі речовини у них зберігалися понад мільярд років.

"На Землі такі специфічні сполуки солей створюють придатні для життя ніші навіть у найсуворіших умовах, як посушлива пустеля Атакама в Чилі. Це змушує нас задуматися про можливість існування підповерхневих областей Меркурія, які могли б бути більш гостинними, ніж його сувора поверхня", — зазначив старший науковий співробітник Інституту планетології у Тусоні Алексіс Родрігес. 

Що це змінює для науки?

Тепер погляд не лише на геологію Меркурія, а й на те, що вчені називають "зонами Золотовласки", може сильно змінитись, кажуть вчені.

Це навколозоряні області в космосі — зони житла, в яких збігаються всі необхідні умови для життя. Тобто на поверхні планет, що потрапляють в цю область, умови будуть близькі до земних. І виникнення життя у відомій нам формі буде найімовірніше.

Досі в ці ключові умови, за уявленнями науки, входила така відстань до батьківської зірки, щоб планета не розжарювалася і не замерзала, а вода могла існувати в рідкій фазі.

Однак відкриття демонструє, що "зона Золотовласки" може залежати не від "правильної віддаленості" від Сонця, а від "правильної глибини". Навіть якщо поверхня планети непридатна, її глибини можуть бути заселені.

Науковці підкреслюють, їх відкриття означає, що екзопланети, схожі на Меркурій, тепер також можна розглядати як потенційно заселені.

Раніше ми розповідали, астрофізикам вдалося знайти справжній рай, якому дали назву KOI 456.04. Ця планета в усьому краще за Землю, але чи зможемо ми до неї долетіти?

Нагадаємо, ми писали, що вчені змогли пояснити таємничі сигнали, які доносилися з розпеченої суперземлі 55 Cancri e.

Також ми повідомляли, дослідники виявили одразу вісім двійників Землі у нашій галактиці Чумацький Шлях.